Спроба колонізації українських земель нацистською Німеччиною

(закінчення)

70 років потому (Боротьба за мир чи пролог світової трагедії?)

Через історичні обставини впродовж століть мільйони українців були змушені залишати свою історичну батьківщину й шукати кращої долі у світах. Поруч із хвилями трудової еміграції широким потоком за межі України, переховуючись від переслідувань і репресій, прямувала та формувалася еміграція політична. Особливо бурхливо цей процес тривав у ХХ ст., коли після подій Української революції та визвольних змагань 1917–1920 рр., а також після Другої світової війни поза межі Батьківщини виїхали сотні тисяч українців, які боролися за її волю та незалежність, намагалися здобути омріяну у віках власну українську державу.

Тим, кому сьогодні 80, у червні 1941 року було 14. Між ними, тодішніми й сьогоднішніми, народилося ціле покоління, якому ще належить розібратися в тому, яка війна розпочалася у 1941 році, ставши епіцентром головної світової трагедії ХХ століття. У статті розглядається проблема співвідношення історичної пам’яті та наукового знання про Другу світову війну, шляхи подолання ідеологічних схем і ментальних стереотипів.