Великі важливі смисли часто ховаються у зовсім маленьких, непримітних речах. Вони відкриваються тому, хто чітко уявляє собі предмет пошуків. Броунівський рух інших пошукувачів – від політики, науки чи мистецтва – приворожує своєю невпинністю і від’ємною результативністю.

27–29 лютого в Києві відбувся ІІ Міжнародний форум „Європа – Україна”. Перший такий захід відбувся в лютому минулого року в м. Вроцлав (Польща). Цей новий проект є частиною загального проекту Економічного форуму в Криниці (Польща). Розширюючи проблематику дискусій криничанського форуму, польський Інститут східноєвропейських досліджень у співпраці з українським Інститутом стратегічних досліджень запропонували впливовим політикам і експертам цілу низку найбільш дискусійних тем для обговорення.

Ті, кому випадає нагода побувати в Ізраїлі, на все життя запам’ятовують атмосферу колективної історичної пам’яті та глибинних релігійних відчуттів людей, які тут живуть. Хіба не є унікальною можливість доторкнутися до святинь Віфлеєму або перехрестя світів – Єрусалиму; ступити на «дно світу», тобто побувати на Мертвому морі, оповитому міфами та реаліями про його цілющі властивості; побачити Ієрихонську долину, пересвідчившись на власні очі, що може зробити людина на цій землі. Землі, яка просто розшматовується постійними близькосхідними конфліктами. Тут із підвищеною увагою населення стежить за дебатами депутатів Кнесету – вищого законодавчого органу країни, який вирішує його долю. Тому, коли під час поїздки у лютому цього року до Ізраїлю на запрошення «Єрусалимського журналу» випала унікальна нагода побувати у Кнесеті – хіба можна було нею не скористатися! Тим паче, що крім загальної екскурсії вдалося поспілкуватися з представниками партії «Наш дім – Ізраїль» Авігдора Лібермана – однією з лідерів останніх виборчих перегонів. Стас МІСЕЖНІКОВ, який відповів на ряд запитань, є членом цієї партії, яка нині знаходиться в опозиції до уряду країни. Він, до речі, обіймає посаду голови фінансової комісії Кнесету, входить до особливої комісії в справах іноземних громадян Кнесету, а також очолює лобі з захисту дрібного та середнього бізнесу. Власне, у колі цих тем й точилася наша розмова.

У статті висвітлюються основні політичні тенденції,що мали місце в Росії напередодні президентських виборів, а також аналізуються перспективи подальшого розвитку країни протягом терміну президентства Д. Мєдвєдєва. Автор статті, доцент кафедри Міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Національного університету імені Тараса Шевченка розмірковує про можливі напрями еволюції поведінки Російської Федерації на міжнародній арені після виборів. Автор аргументовано визначає основні детермінанти зовнішньої політики та ключові її завдання, зокрема щодо пострадянського простору та щодо України. Стаття пропонує декілька ймовірних сценаріїв розвитку українсько-російських відносин після входження на посаду нового російського президента.

The Putin presidency has now reached the end of its second term. Under Putin, Russia has taken very specific steps toward creating a centralized state with a powerful leader. What are the prospects for the post-Putin regime? In what ways has Russia changed under his rule and what steps is it likely to take under the dual rule of President Dmitry Medvedev and Prime Minister Putin? What precisely is Putinism and will Russia’s next president continue in the footsteps of the former president, soon-to-be prime minister, Vladimir Putin?

У Москві 10–11 березня 2008 року під керівництвом Центру політичних і міжнародних досліджень, міжнародної Федерації миру та злагоди та Російської асоціації політичної науки пройшла міжнародна конференція „Безпека Центральної Азії: інтереси Росії та Європи”.

Представництво Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною, відділ НУО та громадянського суспільства Секретаріату Ради Європи, Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні та Лабораторія законодавчих ініціатив провели конференцію „Конституційна реформа та консолідована демократія: роль громадянського суспільства, влади та опозиції”. Спеціально для участі в дискусії українських правників і політиків щодо шляхів українського конституційного процесу до Києва прибув заступник Секретаря Венеціанської комісії Томас МАРКЕРТ. І виглядало символічним, що організатори круглого столу зібрали його учасників саме у Венеціанському залі столичного готелю „Русь”. І ініціатори проведення термінових конституційних змін в Україні, і їх опоненти, були єдиними в тому, що широкоформатне обговорення цієї проблеми життєво необхідне, що чинний Основний Закон України містить певні вади, а також, що найбільша проблема як українського політикуму, так і соціуму – у порушенні конституційних норм. Ця спільність і стало хорошою базою для проведення подальшої дискусії, яку підігрівали різні думки щодо плану ухвалити новий Основний Закон на Всеукраїнському референдумі.

Республіка Болгарія традиційно є важливим партнером України в регіоні Південно-Східної Європи і за обсягами українського експорту посідає одне з чільних місць на Балканах.

Американець українського походження Максим Пізюр, відомий у Сполучених Штатах незалежний консультант у сфері продуктів споживання та фінансових ризиків, в Україні заний тим, що є засновником популярного серед американських українців і не тільки веб-сайту про Україну – brama.com. Спеціально для „З.С.” провідний аналітик CPM Group в енергетичній галузі досліджує динаміку попиту і пропозиції на світовому ринку нафти і прогнозує подальші тенденції у цьому секторі на 2008 рік. Отже, наскільки правдоподібне стрімке зростання цін на нафтопродукти? У цьому та наступному числі «З.С.» пропонуємо точку зору Макса Пізюра.

Майже рік тому в Єрусалимі було закладено Київський ліс. У цій акції разом із активістами Ізраїльського відділення Міжнародного союзу киян (МСК) взяли участь представники Посольства України в Ізраїлі. Поки що на місці майбутнього лісу з’явилися лавр благородний та мигдаль, пустили своє коріння в землю єрусалимську й два молоденьких київських каштанчики – дерева, які більша частина киян вважає символами української столиці. Це прекрасне починання – у традиціях країни, яка раніше була пустелею або, як ще казали, – простором для кочівників.

Жіноча вітальня „Київські зустрічі” Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв продовжує усталену традицію знайомства дружин дипломатів із культурою та історією нашого краю, із здобутками і досягненнями українців. Цього разу шановним пані розповіли про вітчизняну медицину, а саме – про дитячу кардіохірургію. Чергове виїзне засідання жіночого клубу за участю Ольги Огризко, дружини Міністра закордонних справ, відбулося в столичному Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії.

20 березня франкофони та франкофіли всього світу відзначають Міжнародний день франкофонії. Уже другий рік поспіль свято французької мови та французької культури проводять і в Україні. Україна стала членом-спостерігачем Міжнародної організації франкофонії у 2006 році. Цьогорічний Тиждень французької культури (14–24 березня) відзначається особливим динамізмом і різноманітністю культурних заходів у різних регіонах України.

Легше повірити, що людина походить від мавпи, ніж, що колись вона не мала одягу. Темна шкіра, як така, справляє враження сукні, яка нібито вибудовує фігуру.

Ніхто достеменно не знає, звідки пішла традиція, поширена в багатьох європейських і східних країнах світу, – відзначати 1 квітня. За однією з гіпотез, коріння Дня гумору, або Дня дурня, сягають середньовічної карнавально-балаганної культури та, по суті, є одним із найстійкіших елементів язичництва, що надійно вкоренився у християнській підсвідомості.

Зазвичай постелекторальні заворушення в країнах колишнього Союзу найчастіше порівнюють з українським Майданом та помаранчевою революцією 2004 року. Поза всяким сумнівом, подібності між цими подіями та українською революцією можна віднайти майже в усіх протестах – Баку зразка 2005 року, Мінськ та Бішкек – 2006 року та нині Єреван – 2008 року. У кожній з перелічених столиць опозиція намагалася реалізувати сценарій, де готовність мас вийти на вулицю і проголосувати ногами вирішувала все. Головним завданням такої мобілізації було доведення втрати режимом легітимності. Та відомо, що просте тупотіння ногами навряд чи може призвести до революції. Щоб стати дієвими, громадяни потребують лідерів, політичних структур і стратегій.

Не можна сказати, що березневий конфлікт, в якому брали участь із одного боку Колумбія, а з іншого – Еквадор, підтриманий Венесуелою, конфлікт, який ледь не перетворився на справжню війну, став несподіванкою для тих, хто має відношення до зовнішніх справ. Сталося інше. Практично всі експерти та журналісти, які розглядали конфлікт, погодилися, що він став тим симптомом, який прямо вказав на зміни у світі. У цілому ж можна виділити кілька тенденцій висвітлення конфлікту: зростання ролі впливу подій на світ у Латинській Америці, падіння впливу США у цьому загадковому для пересічних європейців регіоні, а також переформатування та реванш лівих ідей у Латинській Америці з перспективою їх повернення до Старого Світу. З певними застереженнями можна говорити й про те, що формування нового центру сили та прийняття рішень, на який має перетворитися Латинська Америка, просунулося досить далеко. Традиційно ж у конфлікті можна побачити «стару пісню на новий лад» – оскільки Латинська Америка давно була полем бою між транснаціональними корпораціями та різноманітними ідеологіями. Попри розвиток інформаційних технологій та комунікацій, частини світу стають ближчими одна до одної лише у відносному ступені. Насправді ж проблеми Латинської Америки залишаються для цілковитої більшості європейців та українців якимось побічним продуктом світової політики та економіки. Розуміння ж того, що відбувається там, та справжня зацікавленість прийдуть нескоро.

Поняття тероризму в національному антитерористичному законодавстві Росії, країн Центральної Азії та України: порівняльний аналіз

Дипломатична кар'єра за всіх часів вважалася однією з найпрестижніших. Робота неважка, місце – елітне. Сьогодні ж у дипломатії випадкових людей майже не залишилося. А шанси на успіх у тих, хто не мислить життя без праці в МЗС, зросли. Здається, що формулою дипломатичного успіху є – прийшов, скорив, переконав. Та це тільки на перший погляд. Для того, щоб зняти вершки, скільки часу потрібно збивати молоко? Вершки суспільства теж виходять у результаті складного процесу. Недаремно дипломати за всіх часів вважалися найкультурнішими та найосвіченішими людьми. Професійний багаж дипломата – знання мов, феноменальна начитаність, поінформованість і надійні зв'язки.

Архівна евристика в сфері історії дипломатії багатовекторна та зорієнтована на перспективу. Її результати – не проста сукупність інформації про минуле. Вони, швидше, асоціюються з образом міфічного дволикого Януса, одне обличчя якого дивиться назад, у минуле, а друге – вперед, у майбутнє. Класичне висловлювання Михайла Грушевського „Без знання минулого неможливе точне уявлення про сучасність” чи не найточніше відображає її сутність. Відтак первинна інформація, що міститься в документах, утворених за діяльності перших українських керівних органів зовнішніх справ, має значення не лише для наукової роботи, а й для сучасних управлінців, політичного та культурно-духовного життя сучасної України.