6 травня набрав чинності ратифікований Верховною Радою Протокол про приєднання України до Марракеської угоди про створення Світової організації торгівлі й Україна стала повноправним 152-м членом цієї організації.

„Україна прагне стати територією європейських інвестицій і має для цього належний потенціал. Багаторічна співпраця з Європейським банком реконструкції та розвитку – яскраве тому підтвердження”, – сказав Глава держави, виступаючи на відкритті першого засідання Ради Керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку 17-х щорічних зборів ЄБРР. Цей захід вдруге відбувся в Києві.

11 травня в центрі Києва традиційно виросло Європейське містечко. Зранку в небо злетіло п’ять тисяч повітряних кульок та було проголошене офіційне привітання представників Єврокомісії та української влади. Так вже вшосте розпочався День Європи, який впродовж тижня відзначався по всій Україні.

Діалог про Росію як енергетичного партнера чи енергетичну загрозу Європейського Союзу точиться впродовж останніх двох-трьох років у політичних та наукових колах, в офісах великих компаній і, останнім часом, навіть на сторінках масових видань.

Важливою подією з точки зору не лише сучасної української, а й всесвітньої історії видається відкриття в Балаклаві масштабної виставки військових раритетів із колекції київської родини Шереметьєвих, приуроченої до 225-річчя заснування Севастополя та Чорноморського флоту. Предмет розмови – Кримська війна 1853 –1856 років та участь у ній наших співвітчизників.

Девід Марплз – відомий канадський вчений українського походження – продовжує ділитися з читачами „З.С.” своїми міркуваннями щодо процесів, які відбуваються на пострадянському просторі. Професор історії університету Альберти м. Едмонтон (Канада) у своїй статті „Білорусь – майбутнє з Росією чи без” аналізує сьогоднішній стан справ у білорусько-російських відносинах. Ця публікація присвячена причинам і наслідкам нещодавнього погіршення взаємин між Білоруссю і Російською Федерацією, якими вони побачилися канадському досліднику.

Головування України в ОЧЕС: крок вперед на шляху європейської інтеграції 

Індія: проблеми на шляху до регіонального та глобального лідерства

Після отримання незалежності перед Україною постав складний вибір – визначення пріоритетних напрямів зовнішньої політики. Молода держава не одразу визначилася з нелегким завданням: закон, який до цього часу є основою зовнішньої політики, було прийнято лише в 1993 році. Пріоритетом стала багатовекторна політика, яку кожна політична сила, що перебувала при владі, трактувала по-своєму, розвертаючи зовнішньополітичне кермо то на Схід, то на Захід. Та, оглядаючись на Схід, державні мужі рідко за Росією помічають азійські країни, які тримають у своїх руках ключі від ХХІ століття. Одна з найрозвиненіших держав не лише азійського регіону, а й світу – Малайзія, яка зуміла побудувати ефективну економіку, об’єднавши досвід провідних економік світу та власні традиції.

Упродовж століть наша епоха розвивалася під впливом науки, технологій і інтелектуального раціоналізму. Західну індустріальну культуру взагалі сформували ідеї Просвіти. Мислителі, які виступали проти впливу релігії та догм, прагнули замінити їх більш розумним підходом до реального життя. Карл Маркс, чиї концепції здебільшого ґрунтувалися на ідеях Просвіти, сформулював цей принцип найпростішими словами: “Необхідно розуміти історію, щоб її творити”.

Уже майже тисячу років на благословенних схилах Дніпра велично височіє золотоверха Успенська Києво-Печерська Лавра – місце, де живе Богородиця, колиска чернецтва на Русі і твердиня православної віри. Будучи однією з найбільших і найшанованіших святинь, Лавра є ще одним з найвизначніших духовних, просвітницьких і культурних центрів України, який відвідують тисячі прочан зі всього світу. Завітали до духовного осередку нашого краю і дружини надзвичайних та повноважних послів в Україні в рамках традиційних „Київських зустрічей”, які влаштовує для іноземних гостей Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв.

Цей рядок – зі святкової вистави-концерту “Весняний вальс”, присвяченої Дню Перемоги, цілком міг би стати рефреном нашого життя. Та вечір у Центральному будинку офіцерів, підготовлений Київським театром поезії та пісні (художній керівник Семен Рубчинський), був присвячений “роковим-сороковим”.

Історичний аспект через призму емоційної відстороненості (початок – у «З.С.» № 5)

П’ятсот сторінок. Понад сто персоналій. Нарешті те, що кидається у вічі одразу, – стримане, академічне та водночас привабливе поліграфічне оформлення. Це книжка Л.Є. Шкляра та А. Г. Шпиталя „Під знаком Нобеля”. Вона розповідає про лауреатів Нобелівської премії з літератури від 1901 по 2006 рік.

Про перспективи українсько-марокканських відносин – в інтерв’ю «З.С.» з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Марокко Віталієм Йохною.

Україна стала головною темою на слуханнях, які відбулися останнього дня квітня у британському парламенті. Проходили вони в історичній залі – Вестмінстер Холлі, побудованому ще 1097 року.