1 липня 2008 року Франція перейняла естафету господарювання в Європейському Союзі. З цього приводу Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Жан-Поль Везіан презентував в Україні програму піврічного головування Франції в ЄС, в ході якого головна увага буде зосереджена на чотирьох основних пріоритетах, які характеризуються послідовністю та переслідують амбітну мету – забезпечити подальший поступ Європи.

1 липня в грузинському місті Батумі відбувся третій саміт Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ. Участь у ньому взяли Президенти Азербайджанської Республіки І.Алієв, Грузії М.Саакашвілі, України В.Ющенко, а також міністри закордонних справ Е.Мамедьяров, Е.Ткешелашвілі, В.Огризко. Республіку Молдова представляли Міністр внутрішніх справ В.Межински та заступник Міністра закордонних справ та європейської інтеграції В.Осталеп. Секретаріат ГУАМ був представлений його Генеральним секретарем Валері Чечелашвілі. В ексклюзивному інтерв’ю “З.С.” Валері ЧЕЧЕЛАШВІЛІ розповів про підсумки саміту та плани організації на наступний рік.

Сьогодні словосполучення "ірландський референдум" сприймається песимістами в Брюсселі – столиці Європейського Союзу як заголовок поховального реквієму. Багато хто зловтішно вітає цю подію як ще одне свідчення слабкості "бабусі Європи", адже 11 червня цього року більшість громадян Ірландії на плебісциті сказали "ні" ратифікації Лісабонського договору – нового основоположного договору ЄС, покликаного провести давно назрілі реформи Європейського Союзу.

На думку молодого українського вченого Миколи Капітоненка євроатлантична інтеграція сьогодні має набагато далекосяжніші цілі, ніж просто створення системи колективної безпеки. Стратегічний виграш від співпраці з Альянсом полягає у кумулятивному збільшенні можливостей кожного з учасників завдяки доступу до прийняття колективних рішень.

Над розробкою Європейської хартії регіональних мов або мов меншин органи Ради Європи працювали понад 35 років (з 1957 по 1992 рік).

Досвід залучення кредитних ресурсів міжнародних інвесторів для інвестиційної підтримки інноваційної діяльності

„З.С.” продовжують публікацію міркувань відомого американського вченого Макса Пізюра щодо можливих впливів фінансової кризи в Сполучених Штатів на інші країни і, зокрема, Україну. Хто переможе у змаганні, – долар чи євро? Чи збереже за собою американський долар позиції основної накопичувальної валюти світу? Як відреагує на курсові коливання економіка України, враховуючи її прив’язку до долара? Відповіді на ці запитання – у статті незалежного американського консультанта у сфері продуктів споживання і фінансових ризиків Максима Пізюра.

Оцінка впливу коливань курсів провідних валют світу на економічне зростання

(закінчення)

Спортивно-оздоровчий комплекс, названий на честь першого космонавта Юрія Гагаріна, поблизу Києва, сміливо може претендувати на пальму першості в задоволенні всіх потреб і бажань. У цьому змогли переконатися й дружини Надзвичайних та Повноважних Послів іноземних держав в Україні, відвідавши табір у рамках традиційного знайомства з Україною, яке організовує для іноземних гостей Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв.

4 липня в Україні традиційно відзначали 232-у річницю незалежності США. З липня Республіка Білорусь відзначала День Незалежності (День Республіки)

Історичний аспект через призму емоційної відстороненості (закінчення)

Відомий американський фахівець із балканських проблем Гордон Бардос, заступник директора Хариманового інституту при Колумбійському університеті в Нью-Йорку досліджує ймовірні регіональні та глобальні впливи, які може мати проголошення незалежності Косово. Спеціально для „З.С.” автор аналізує причини і наслідки визнання Косова як держави Сполученими Штатами і Європейським Союзом. З точки зору американського вченого, такий крок може призвести до цілої низки негативних консеквенцій.

Наскільки далеко розійшлися Придністров’я та Молдова та чи стає через це Придністров’я ближчим до України

Нині на території Німеччини легально проживає близько ста сорока тисяч вихідців із України. Це – і наші громадяни, які працюють у Німеччині, й ті, хто очікує зміни громадянства на німецьке, й ті, хто його вже має. З них двадцять дві з половиною тисячі мешкають у Баварії – консульському окрузі Генерального консульства України в Мюнхені. Крім того, установа опікується справами співвітчизників, які проживають у Баден-Вюртемберзі зі столицею в Штуттгарті. Про різні аспекти роботи – інтерв’ю „З.С.” з Генеральним консулом України в Мюнхені Юрієм ЯРМІЛКОМ.

Президент України Віктор Ющенко під час візиту до Канади в травні цього року заявив про створення в Києві Музею української діаспори. На думку В. Ющенка, у цьому музеї будуть представлені пам’ятники культури, історії та побуту наших співвітчизників за кордоном. Президент України запропонував уряду Канади співробітничати в здійсненні цього проекту. Зі свого боку прем’єр-міністр Канади Стівен Гарпер підтвердив, що Канада й надалі підтримуватиме українську громаду. Напередодні цієї події в гостях редакції «З.С.» побував старший науковий співробітник відділу історичних пам’ятників Села спадщини української культури Міністерства культури та суспільної духовності Канади Радомир Б. БІЛАШ. До вашої уваги – фрагменти його розповіді.

Орієнтири дипломатичної служби за доби гетьманату

Містечко Українка поблизу Києва побраталося з невеличким, але дуже популярним курортом Бітоу на березі Атлантичного океану в Південноафриканській Республіці. Тепер українські дитячі та спортивні колективи зможуть показати свої досягнення по той бік екватору коштом південноафриканської місцевої влади. Також меру міста Українка Павлу Козирєву, який обіймає посаду віце-президента Асоціації малих міст України, вдалося домовитися про фінансову підтримку в сумі 50 000 доларів Агентства з розвитку та інвестицій, яке опікується економікою малих міст.

4 липня відбувся черговий випуск слухачів Дипломатичної академії при МЗС України – професійного навчального закладу з перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників дипломатичної служби та державних службовців у сфері зовнішніх відносин України.

16 червня в програмі берлінської зустрічі парламентаріїв двох країн екологічних питань не було. Втім, їх не обминути, коли йдеться про соціальні питання, енергетичну безпеку та європейську політику добросусідства.